"Війна переростає у світову. Україні мають дозволити бити по території противників. Інакше перемоги не буде", — історик Фельштинський

Галина Остаповець

Журналіст

24 лютого 2022 року — день, який історики вважатимуть початком Третьої світової. Ми не знаємо, скільки вона триватиме і як закінчиться. Але все більш очевидно, що ця війна і є Третьою світовою. Лише поразка росії у її нападі на Україну зможе повернути стабільність у світі, переконаний американо-російський історик Юрій Фельштинський.

То коли ж закінчиться війна і на які держави розпадеться росія дізнавалися Новини.LIVE.

— Повномасштабна війна в Україні триває вже вісім місяців, чого досягнуто?

— Україна досягла розуміння, що росія являє собою загрозу не лише їй, а й всьому світу. Якщо на початку війни у когось були ілюзії, що вона триватиме недовго, що путіна усунуть від влади, що він помре, що росія змінить курс, то тепер, вже на дев'ятому місяці, кожен її день приносить нам як нові тривоги, так і новий рівень ескалації. Нема ніяких вказівників на те, що щось зміниться до кращого, хіба що росія буде розгромлена і зазнає поразки.

Путін добився абсолютно протилежних результатів від своїх цілей. Він не зміг швидко захопити Україну, не зміг пройти у Молдову, не захопив країни Балтії, політично не розгромив НАТО, а тільки посилив його, адже до НАТО увійшли Фінляндія і Швеція. Він хотів примусити Україну говорити російською, але результат абсолютно протилежний. Хотів, аби росію почав поважати увесь світ, — тепер росію ненавидять і зневажають.

Якщо найбільшого ворога росії попросити придумати план її знищення, він би не впорався із цим завданням краще за путіна. Він на століття угробив росію. Вона цього поки що не розуміє, але через якусь кількість місяців або років це розуміння буде. Діти солдат, які воюють зараз в Україні, ненавидітимуть своїх батьків за те, що вони це допустили. Буде те ж саме, що було в Німеччині після 1945 року. Це буде страшною катастрофою для росіян.

— Проблема лише в путіні?

— Ні, він же не диктатор, як Лукашенко. Від його усунення нічого не зміниться. Це створений путіним режим, за яким стоїть Держбезпека як відомство. І поки його не розпустять без права на створення — нічого доброго в росії не буде.

Після восьми місяців війни у неї немає армії. Увесь той ешелон, який урочисто увійшов до України в лютому, розгромлений. Але не варто говорити, що це путін такий дурненький, що прорахувався. Прорахувались всі. Він недооцінив силу української армії, але так само ніхто не передбачив стійкості української влади, як вона зустріла цю війну. Всі переоцінили силу російської армії. Тому путін не єдиний, хто помилився. Це була глобальна помилка.

Після восьми місяців війни путін спробував створити нову армію. Хотіли набрати 300 тисяч осіб і всі вони дружно втекли за кордон.

Зараз намагаються набрати третю армію, користуючись військовою хитрістю. Сказали, що мобілізація закінчена і сподіваються, що ті, хто втік, повернуться назад додому, а тут їх і цапнуть. Але в принципі путін зможе набрати отих 300 тисяч людей, бо життя в росії нічого не варте. Ясно, що він їх всіх покладе, це очевидно.

Зброї у нього немає, адже росія не готувалась до довгої війни. Розрахунок був на бліцкриг і блеф, тому він втратив не лише армію, а й всю зброю. Тепер щось купують в Ірану, але окрім цього в росії ще є ядерна зброя. І це та загроза, яка висить над нами, якщо ми не розіб'ємо росію в Україні. І тут ми переходимо до тези, чого за останні вісім місяців досягла Україна.

— І чого ж?

— Розбила російську армію, яка вважалася другою у світі. Тепер весь світ знає, що є така держава, яка готова помирати за свою свободу. І це у наш час далеко не банально.

Загалом Україна стримала натиск російської агресії. Адже путін хотів не лише захопити Україну, він хотів відновити Радянський Союз. Насправді путін збирався йти до німецьких кордонів. І те, що Україна стримала цей натиск — очевидно всім, а через деякий час це буде оцінено всією Європою. Адже саме Україна врятувала її від російського нашестя.

Тепер Україна опинилася в умовах, коли вона змушена вести оборонну війну, без права нанесення ударів по тереторії противників — Білорусі і росії. І ця умова обумовлена із західними союзниками. Ця тактика абсолютно програшна з точки зору перемоги. Не можна виграти у війні без нанесення ударів по території противника. Задача української влади досягти від західних союзників розуміння, що оборонна війна не веде до перемоги. Така тактика не допоможе перемогти. Щоб перемогти, західні союзники мають дати Україні свободу дій. Тоді війна із оборонної стане наступальною і матиме всі шанси і на перемогу, і на завершення війни.

Переговорний процес неможливий, і оскільки путін не готовий відступити, визнати поразку та змінити зовнішньополітичні цілі рф, він не залишає іншого вибору, окрім як продовжувати воювати з ним далі аж до його поразки. Щоби цього досягти, слід дозволити Україні вести війну так, як вона захоче. Це допоможе відновити мир в Європі і ліквідувати напруженість у світі.

— Як саме війна в Україні впливає на світ?

— Російсько-українська війна поступово переростає в світовий конфлікт, який найкраще всього придавити якнайскоріше. Ось Північна Корея починає запускати по десятку ракет. Є Іран, який погрожує Саудівській аравії, і який з допомогою росії намагається створити ядерну зброю. Навряд чи Ізраїль і Саудівська Аравія будуть спокійно дивитися на цей процес збоку. Сербія поступово приводить свої сили в бойову готовність. До всього цього Медведєв час від час розповідає нам про право застосування ядерних ударів. Все рівно ця війна не залишиться всередині українських кордонів. Чим скоріше її погасять з допомогою поразки росії, тим краще. А для цього Україні слід надати свободу дій.

— За вісім місяців війни росія понесла неймовірні втрати — більше 70 тисяч осіб вбиті. Ще щонайменше 100 тисяч поранені. Чому ці цифри не зворушують російське населення?

— Справді цифру у 70 тисяч вбитих слід помножити на три — це співвідношення вбитих та поранених. Як не дивно, але росія існує у форматі відкритих кордонів. Це означає, що ті, хто незадоволений режимом, мають фізичну можливість поїхати. І вже є кілька хвиль такої еміграції.

Росія — велика країна, вона в усіх війнах втрачала більше за всіх. Союз втратив найбільше людей у Другій світовій, більше навіть за Німеччину. Але чим більше путін втрачає, тим величнішою для нього стає сама війна і тим легше йому продати цю війну як реальну.

Зараз у них з'явилась концепція, що насправді росія в Україні воює проти НАТО. Але путін же не залежить від виборця і йому начхати на те, що думають росіяни. У них, в свою чергу, немає ніяких інструментів впливу на російську владу. У росії ніхто не вірить, що там може настати нормальне життя. І в цьому основна проблема російського населення. Тому вони покірно зустрічають будь-які новини. Можуть прийняти навіть, що поступово війна стане ядерною, можуть вдарити і по росії.

— Голова зовнішньої розвідки Кирило Буданов впевнений, що Україна наразі воєю не з путіним, а з російським народом. Адже війну підтримує 82% росіян.

— На жаль, це так. Адже ті, хто не хочуть воювати — поїхали. 24 години на добу працює пропаганда. Тут є своя російська специфіка. Росія завжди жила у форматі імперії, демократії там ніколи не було і шансів стати демократичним режимом у росії ніколи не було. У країні, яка ніколи не була демократичною, продати імперську ідею завжди дуже легко. Ніхто нічого іншого російському населенню не пояснював.

Тому росіяни абсолютно щиро вважають, що їхня нація і народ більш величніші, ніж всі інші, і мають право керувати та підпорядковувати собі інші народи. В цьому і проблема, що росія дуже неадекватно ставиться до оцінки власного місця у світі. Вона категорично відмовляється вважати себе просто країною і вимагає від усього світу визнання своєї величності, що має право на пригнічення інших націй.

І поки росіяни не позбудуться цього комплексу, нічого іншого в росії не буде. Це замкнуте коло, від якого росію може позбавити лише поразка, подібна німецькій у 1945 році. Для того, аби стати великими, не потрібно нікого вбивати і захоплювати військовим шляхом.

— Як же вилікувати росіян від імперіалізму?

— Кінець буде таким же, як був у Німеччини у 1945 році. Але в Другій світовій війні не була задіяна ядерна зброя. Тому вже у Третій світовій війні може загинути набагато більше людей. Все залежатиме від того, дійдемо ми до ядерної фази цієї війни чи ні. Якщо дійдемо — мені складно навіть уявити собі, що чекає росію. Якщо перемога буде до точки задіяння росією ядерної зброї, сама поразка для неї буде значно м'якшою та менш катастрофічною. І жертв буде значно менше.

Однак, попри все в результаті цієї війни, росія не збережеться у форматі, в якому існує зараз.

— Тобто все-таки розпадеться?

— Так, але я далекий від думки, що розпадеться на 20 держав або навіть і на дві. Можуть відпасти певні території. Першим у цьому списку буде Кадиров із Чеченською республікою. Правда, я не знаю, чи переживе Кадиров цей конфлікт, адже за ці роки він нажив собі багато ворогів у Чечні. Менше з тим, Чеченська республіка отримає незалежність в результаті цієї війни. Далі піде Дагенстан, Інгушетія, Можливо, Татарстан.

Все це ми побачимо, ми ще не там. Не думаю, що ця війна закінчиться швидко. Вона триває вже вісім місяців і може тривати ще стільки ж. Водночас я не думаю, що вона триватиме десять років, як радянсько-афганська. Час не працює на путіна, ходів у нього просто вже немає.

— Що ще залишилось?

— Буквально два ходи. Ядерна зброя і глобальна дестабілізація ситуації у світі, наприклад, через провокування Ірану щодо завдання ядерного удару по Ізраїлю і Саудівській Аравії. Це серйозна загроза стабільності в світі. Інших ходів у путіна нема.

— Наскільки реально, що війна в Україна переросте у Третю світову — велику глобальну війну? Є ще наприклад, Китай із територіальними претензіями на Тайвань.

— 24 лютого 2022 року — день, який історики вважатимуть початком Третьої світової. Ми не знаємо, скільки вона триватиме і як закінчиться. Але все більш очевидно, що ця війна і є Третьою світовою. Немає ніяких ознак на те, що цей конфлікт залишиться російсько-українським.

Я не спеціаліст по Китаю, але деяке розуміння у мене є. У них при владі комуністи, тоталітарний режим, але в мене таке враження, що Китай зробив висновки із уроків Другої світової війни на прикладі того, що сталося із Німеччиною та Японією. Він зрозумів, що військова сила — це не основне, чим можна досягти впливу у світі або навіть захоплення контролю над ним. Основна сила — економічний вплив. Тому Китай поступово захоплює дедалі більше території, але економічно.

Я не вважаю, що Китай увійде у цей конфлікт як військова держава зі своїми збройними силами. До того ж я думаю, що у цій війні Китай не буде союзником росії. В кращому випадку вона може розраховувати хіба що на його нейтралітет. Загалом на місці росії я би побоювався китайців.

Фото: Aris Messinis/AFP/Getty Images

Читайте Новини.LIVE!

Підписатися Підписатися